Я не скарб шукав іздавна

Я не скарб шукав іздавна,
Я шукав таку місцину,
Щоб вона була, і правда,
Не дорожча, а безцінна.

Щоб вона мені здавалась
Найріднішою з малятства,
Щоб вона мені давалась
Намість всякого багатства.

До заможників байдужий,
Я завжди мовчав, що мало,
А як заздрив, то не дуже,
Тим, що золото шукали.

Бо не скарб шукав іздавна,
А таку собі місцину,
Щоб вона була, і правда,
Найдорожча і... безцінна.