Весна

Іще в снігу попід колінця,
А проклада по ньому слід,
Чи он вербичкою, дивіться,
На бережині чепуриться,
Ще й не прокинувшись як слід.

Поверне березень на лютий
Лиха на витівки зима,
Таку ще віхолу закруте,
Але покори і покути
Вона чекатиме дарма.

А щойно сонячні промінця
Поновлять сили молоді,
Струмками сповнячись по вінця,
Стара сама куди подіться
Уже не знатиме тоді.