Слово

Хіба заради красного слівця
Я припаду, бува, до папірця?
Коли воно від суєти не вище, -
Кому воно потрібне і навіщо?

А потяг мій до іншої мети -
Своє єдине слово віднайти.
Якому чи тепла було замало,
Чи свіжого повітря бракувало.

Я буду зігрівать його у жмені,
І киснем надихатиму легені,
Аби й воно хоч раз допомогло,
Щоб десь комусь від серця одлягло.