Схиблена дорога

Кіт подався з хати,
Дощ надворі хлипа,
Кинься почитати -
То мура, то липа.
Ввімкнеш телевізор,
Там чуми весілля,
В мотлосі заліза
Зойки та насилля.
Той по сейфах шаста,
Той вищить від блуду -
І вершина щастя,
Як вершина бруду.
І на всі століття
Сіре все та чорне,
Мов нема на світі
Світлого нічого.
І в такому стані,
Певне, бути доти,
Доки у пошані
Отакі гидоти.
Тільки що і вабить -
Відшукати Бога,
Та й до нього, мабудь,
Схиблена дорога.