Краса

Скупа і коротка на милість
Твоя нетривала краса,
А тільки дощі припинились
І чисті твої небеса.

Хмарки повтікали за обрій,
За ними розтали жалі,
І затишно, тепло на добрій,
На кращій на світі землі.

Деньок, наче божий дарунок,
А сонечко миле таке,
І наче тужавий цілунок
Осіннє повітря терпке.