Хочеться білого снігу

Нібито в'язню на втечу,
Взяв та й пішов би сніжок,
Та й перейшов на хуртечу,
Щоб не було доріжок.
Може, він буде і винен
В тім, що усе замете,
В тім, що забути повинен
Вчора іще золоте.
Хай він прикида, притрусить,
Хай він сліди занесе -
Все, що завіятись мусить,
Мусить завіятись все.
Як би то чисто і біло
Стало довкола тоді,
Як би ще серце побігло
Знов у літа молоді.
Скільки б забутого сміху
Враз би у нім ожило -
Хочеться білого снігу,
Як би його не мело.