Живу у стані дивної істоти

Живу у стані дивної істоти
Подразника на витівки чиїсь -
І, взагалі, пішли ви всі в болото,
Я і від себе навіть причаївсь.

Я тінь, я невтручання ні в учому,
Мене немає, я розтав, я зник,
Пробачте, та я зовсім ні при чому,
Що я, можливо, чийся і боржник.

Мене скрипкі заїздили педалі,
І я на них уже не надавлю.
Я вас люблю, пішли б ви всі подалі,
Я вас люблю, але як я люблю.

Я стільки в себе несвого насотав,
Я так до всього вже призвичаївсь,
Що, бачте, втік від власної істоти,
І нишком коло неї причаївсь.