За березнем побігти слідом

За березнем побігти слідом,
За невловимим, наче дим,
Туди, де пахне прілим снігом
І чимось щемно молодим.

У наскрізь сонячному гаї
Ловить невимовне своє,
Якого вже давно немає,
А все ще віриться, що є.

Так листопадову торішність
Блакитним лезом протина
Тиндітна прліскова ніжність,
Що нею повниться весна.

І не вгадати, чи минуле,
Чи березнева неба синь
Тобі ятруєсерце чуле
І кличе владно в далечінь.

За березнем побігти слідом,
За невловимим, наче дим,
Туди, де пахне прілим снігом
І чимось щемно молодим.