Ваза

То что есть красота
И почему ее обожествляют люди? -
Сосуд она, в котором пустота,
Или огонь, мерцающий в сосуде?
Н. Заболоцкий

Амбітно витончена ваза,
Як не крути на всі боки,
Була помітніша одразу
За всі останні черепки.

То і стояла на вітрині,
А не пилилась у кутку,
Щоб кожній марилось людині
Собі придбати отаку.

А всі там келихи, стакани
Були кумедні і прості,
Щоб мати вазі всі підстави
На гімни власній красоті.

На славу тонкої роботи
І на високу пробу скла,
І що уся вона нальоту
Позатутешнього була.

У тій юрмі і я товкався,
Щоб поклонятися красі,
Бо всі, на кого натикався,
Були не ті мені усі.

І я б ще довго мацав речі,
А поклонявся б їй одній,
Коли б не випив порожнечі,
Котра містилася у ній.