Оббиває поморозь калину

Оббиває поморозь калину,
Обпіка морозом листопад.
Я складаю пісню журавлину,
Та, здається, з осінню не в лад.
Бо мені й від смутку, як від щастя,
Так на серці хороше чомусь -
І сміюсь, і плачу одночасно.
Одночасно плачу і сміюсь.
Мов лечу від осені до літа
Трошки запозичити снаги,
На скупому сонечку зігріти
Заморозком скуті береги.