Монолог гвинтика

Панове, прошу при нагоді
Мені пришити ярлика,
Що тільки гвинтик я - і годі,
Мене він більше не ляка.

Я знаю ваш безжальний вирок,
Таким, як я, давно труба,
Бо я, мовляв, до самих нирок
Перевернувся на раба.

Та бути гвинтиком держави
Скажу я вам - хіба не честь?
Скажу я вам - то гідна справа
Тримати мужнє слово «Єсть!»

Панове, прошу при нагоді
Мені пришити ярлика,
Що тільки гвинтик я - і годі,
Мене ваш вирок не ляка.