Критику

Твоєї, критику, уваги
Нехай не варті ці рядки,
Та їм і мало для поваги
Твоєї легкої руки.

І не шукай, чи є в них «дещо»,
Кому ті клопоти сумні,
Але скажи мені, чи б’є ще
Жива вода з-під них, чи ні?

Бо як цілющого нічого
Уже нема у тій воді,
І вся розмова ні до чого,
Мій любий критику, тоді.