А що, як людина - це данність

А що, як людина - це данність,
І є вона тим, що і є,
На що я тоді сподіваюсь,
І слово їй нащо моє?
Мовчати? Та знову - для кого?
А віри нащо дивина?
Невже воно тільки для Бога,
Невже ні до чого вона?
На що я тоді сподіваюсь?
І слово для чого моє,
Як справді, людина - це данність,
І є вона тим, що і є?