Усе лишається в мені

Мої степи, гаї і луки,
І манівці по них мої,
І перші сльози від розлуки,
І вже затихлі солов’ї;
І той листочок, що на брості
Усе ще сонце вигляда,
І той, якого, як у гості,
Уже несе кудись вода -
Усе близьке і так далеке -
Усе лишається в мені,
Як ті зникаючі лелеки
І їхні звуки в далині.