Сергію Івончику

Як умію, так і пію.
І. Франко

У кожнім погляді і слові
Шукаю рідної душі.
А. Перерва

Не перевівся рід сповочій,
І рідна пісня ще жива -
Їх співа Сергій Івончик,
На власну музику співа.

Але не тим вона, що власна,
Так владно серце полонить,
А тим, що в ній саме прекрасне,
Саме життя у ній бринить.

І ллється музика, як злива,
І лине голос, а у нім
То синя даль, то стигла нива -
І все на подиху однім.

А скільки рвіння, скільки духу,
На перекір усій глуші,
Сергія пісня - не для слуху,
Сергія пісня - для душі.

Як солов'їна на узліссі,
(На те вони і сов'ї),
Вона належить не солісту,
А тим, хто слухає її.