Пісня про рідну землю

Коли мене байдужий потяг
Усе від дома віддаля,
Збагну чомусь я тільки потім,
Що значить рідная земля.

Збагну лиш потім, за журбою,
Навіщо люди в ті далі
Беруть у вузлики с собою
Частинку рідної землі.

Бува, сміюсь, буває, плачу,
Коли вона мене стріча,
Але без неї мало значе
Усе, що долю визнача.

Вона в житті мене тримає,
Без неї доля залама.
Від неї кращої немає
Тому, що кращої нема.
         Немає, немає
         За неї кращої нема.