Осінній вальс

Смужка від синього неба,
Пасма гаїв золоті,
Боже, якого ще треба
Більшого щастя в житті?

Хутко мина стороною
Пізнє тепло нетривке,
Віючи ніби весною
Ледве ловиме таке.

Пахнуть отавою луки,
Ген журавлі в далині,
Кличуть вони від розлуки
В теплі і сонячні дні.

Хай павутиння по полю
Мов сивиною пливе -
Чомусь мені і від болю
В серці любов оживе.

Може, чого і заплачу
Може, над чим засміюсь,
Серцю, буває, не значе,
Мінус надворі, чи плюс.