Балаклії на честь ювілею

Тобі з гори, неначе на долоні, -
І синя даль, і нива золота,
І битий шлях на зоряному лоні,
Яким пливуть усі твої літа.

Нехай легенди з правдою не схожі
Або занадто схожі, навпаки, -
А ти стоїш у правди на сторожі,
Що наші предки - славні козаки.

Зривало знову тишу під горою,
Стояв солдат в бою за кожну п’ядь,
Щоб на майдані імені героя
На п’єдесталі вічності стоять.

І як тебе не гнуло, не хилило
На всі твої чотири сторони,
А ти з колін вставала, земле мила,
Бо завжди прагла миру і весни.

Летить життя, немовби пісня лине,
Що кличе і назад, і вдалину,
А в ній малу й велику батьківщину
Свята любов поєднує в одну.

У ній твої і радощі, і болі,
Усе твоє щасливе майбутья,
Бо тільки в ній вирішується доля,
Бо тільки в ній гартується життя.