Від гілля листя відліта

Від гілля листя відліта,
Кружляє кособоко,
Бо осінь вже не золота,
Бо осінь вже глибока.
Несе листочка вітровій,
Неначе кволу птицю,
І захова його в траві,
Що інієм іскриться.
І знову тиша на землі,
Така глибока тиша,
Якої, може, взагалі
І не бува тихіше.