Сонячне

Я не буду больше молодым...
С. Есенин

Долинає з поля гіркувато
Від бадилля паленого дим,
А мені не хочеться співати
«Я не буду больше молодым».
Хай журба на молодість не схожа -
Я не хочу відати про те,
Що мені нічим не допоможе
На дервах листя золоте,
Бо мене під шерех падолисту
Так чарує тиша лісова,
Що втрачають бажаного змісту
Всі мої невимовні слова.
І у тій відмові на звучання,
У блуканні тім на самоті
Мов моє тужавіє пручання
Жовто-листопадовій сльоті.
Я не ладен плакати невтішно,
А піду далеко, як у сни,
По осінній витриманій тиші
В золотаві залишки весни.
А дощів холодному навкіссю
На шляху до тих щасливих снів
Від моєї сонячної пісні
Наділю і музики, і слів.