Осіннє

Скупа і коротка на милість
Таоя нетривала краса,
Та тільки дощі припинились -
І чисті твої небеса.

Хмарки повтікали за обрій,
І кличуть кудись журавлі,
Та гароно лишатись на добрій,
На кращій на світі землі.

І день, наче Божий дарунок,
І сонечко миле таке,
І ніби тужавий цілунок,
Осіннє повітря терпке.