До заможників байдужий

До заможників байдужий,
Я завжди мовчав, що мало,
А як заздрив, то не дуже,
Тим, що золото шукали.

Бо не скарб шукав іздавна,
А таку собі місцину,
Щоб вона була, і правда,
Наче Божа Палестина.

Щоб вона мені здавалась
Найріднішою з малятства.
І вона мені давалсь
Намість всякого багатства.