Біблійський роздум

Усе частіш звертаючись до Бога,
У відповідь на витівки земні,
Я не про те, чому важка дорога
За що, не знаю, випала мені.

Я і не мріяв навіть безтурботно
По квітникам метеликом літать,
Бо з пелюшок засвоїв, що без поту
Не зійде з неба Божа благодать.

Але благальним поглядом у небо
Збагнути все ж хотілося б мені -
Чому все так? Кому усе це треба?
Якому ще на світі сатані?

І буде ця неправедність доколи?
Заклятій кривді чи настане край?
Чи вже він і не вернеться ніколи,
Отой догрішний (та чи й був він?) рай?

Чому так важко вірити у Бога
І подолати світлові пітьму,
А ще важкіш не вірити у нього,
Чому, хотів би знати я, чому?