Усе так безжально

Усе так безжально, безглуздо понівечено,
І кожного нібито вітром несе,
І навіть прощатись, прощатися ні з чим,
Бо все у повітрі.
«А може, не все? -
Питаю у доньки, питаю у сина, -
А може, це тільки лукаві слова,
І ти ще не вмерла, моя Україно,
І будеш ти, рідна, навіки жива?»