Степове марево

Що за коні? Що за тіні?
Хто в поході? Хто в пилу? -
Бачу в тому мерехтінні
Тільки сиву ковилу.
Наче вітром підкосило
Щось у ній і у мені,
Де ми? Де ми нашу силу
Розгубили в далині?
Хто нам стежку обриває?
І куди вона? Куди?
Тільки серце надриває
Від незрячої ходи.
Тільки рвійними думками
Поринаєм у колись
Вслід за тими козаками,
Що давно перевелись.
А довкола спрага, втома
Від гіркого полину.
Хто ми? Що ми? Невідомо -
Бачу куряву одну.
Солонцями пахне спека,
Марить чимось небокрай,
Ніби він не хоче пекла,
А його не хоче рай.