Синові

Я люблю сніговій і жаркі сінокоси,
І люблю, як гроза долина з далини,
А іще я люблю, як цвітуть абрикоси,
А іще, як уродять рябі кавуни.

І скажу тобі, сину, занадто не рюмай,
Як піду я колись, невідомо куди,
Ти про це взагалі особливо не думай,
А люби, як і я - і не буде біди.