Неможливий сон

Темніло. Їду. Трохи чудно,
Що не заріс Чумацький Шлях,
І все мені до того чутно,
Бо я на возі, на волах;
І я один посеред ночі,
І їду я у Крим по сіль,
І мов чиїсь далекі очі
Слідять за мною звідусіль;
В степу, як завжди, щось сюрчало,
Щось озивалось в далині,
А що все теє означало,
Було невідомо мені.