А я згадав

Не клопочіться ямою,
труною,
Спаліть мене в веселому
вогні
Ю. Стадниченко

... А я згадав чомусь про Яна Гуса,
Про вогнище веселе і зітхнув,
Немов той оберемочок бабусин*
Від вогнища подалі відіпхнув.
То ж клопіт біля печі, як на мене,
Не кращий, аніж яма, як на те -
Нехай травиці полум’я зелене
До сонечка від мене проросте.