А що лукавому робить

А що лукавому робить,
Скажу, кому цікаво,
Як Україну не любить
Ще більше, чим лукаво?
Що, у біді вона? Вай-вай!
То все брехня ганебна -
Вівату більше подавай,
Салюту вище неба!
Побільше пилу, мішури,
Аби пустити в очі,
А правда - попелом гори,
Кого вона лоскоче?
Хіба не бачиш, саме раз
Кричать, які ми горді,
Бо добре приспаний Тарас,
Щоб дать за те по морді?
Чи так на світі, чи не так.
То все воно «до Фені» -
Аби надурений п’ятак
Сховати до кишені.

P. S. Цей вірш тобі до «ліхтаря»,
Але затям при тому:
Ти не одуриш Кобзаря
На березі крутому.
Тебе він здалеку вгада,
По пір’ячку на пиці,
Що з неї так і вигляда,
Мій «щирий» українцю.
Співай, бо ти ж таки «з глибин»,
Та ще яких - «народних».
Зови до сяючих вітрин
Поміж халуп холодних,
А що лукавому робить,
Та ще й до того сп’яну,
Як Україну не дюбить
Ще дужче, чим погано?