У морозяні ночі

Адольф Романенко

У морозяні ночі
Безнадійно-самотні
Завивав я по-вовчи
На замерзлім болоті.

Мене птиці і звірі
За свойого приймали,
Мов би ми по довірі
Спільний іспит тримали.

Ми тулились поближче
Між багаттям і димом,
Та обличчям в обличчя
Ворогам невидимим.