Синіла крига і світилась

Адольф Романенко

Синіла крига і світилась.
А краплі сонячні - мов соти.
І скелям Півночі молилось
За їхню велич, а не злото.

Пориви вітру, мов на гуслях,
На струнах сонця вигравали,
І все кричали з неба гуси,
Та курс не мій, на жаль, тримали.